БЕЗОДРА́ДІСНИЙ, А, Е.
Безодра́дісний, а, е. Безотрадный. Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання. Мир. Пов. І. 121.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 43.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БЕЗОКИЙ, А, Е. →← БЕЗОДМОВНИЙ, А, Е.